Як відрізнити стрес від тривоги?

Поспішаючи з роботи на батьківські збори, Ліза згадала, що забула сказати чоловікові, що запізниться. Увечері вона повинна почати працювати над звітом, який потрібно здати наприкінці тижня, а перед цим вирішити, який подарунок подарувати свекрусі на день народження. Чи отримала вона квіти минулого року? Ліза замислилася, чи не звелося її життя до того, щоб ставити плюсики на різних завданнях.

Чи підпадає це під категорію стресу?

У повсякденному житті стресом і тривогою часто називають одне й те саме почуття. Хоча ці два поняття перетинаються, вони мають дуже різне походження. З біологічної точки зору, стрес – це природна реакція нашого організму на небезпеку. Він може покращити нашу здатність реагувати на потенційно небезпечні або складні ситуації.

Коли ви відчуваєте стрес, це, як правило, пов’язано з відомими причинами – можливо, ви не встигаєте здати важливий документ або ваша машина зламалася посеред жвавої вулиці. Але коли цей захисний механізм спрацьовує без відомої причини, або коли ваша реакція на стрес перебільшена і тривала, ми можемо говорити про тривогу або тривожні розлади.

Незважаючи на те, що її тривога прогресувала до такого рівня, що почала заважати її повсякденній діяльності, Ліза вирішила довгий час не розкривати своє почуття безпорадності близьким. Вона помітила, що більше не може розслабитися вдень, коли грається з дітьми, що раніше було її улюбленим заняттям. Кілька разів на день вона відчувала запаморочення і прискорене серцебиття. Вона постійно хвилювалася, хоча не мала для цього жодних підстав.

Що відбувається в мозку?

Наші реакції на стрес є автоматичними та вродженими. У процесі еволюції страх і паніка, що виникали в мозку наших предків, означали, що вони мали більше шансів вижити.

Мигдалеподібне тіло – ділянка мозку, яка відповідає за обробку емоцій, – відіграє важливу роль у реакції «бий або біжи». У тривожних людей мигдалеподібна залоза більш сприйнятлива до подразників навколишнього середовища, на які вона реагує інтенсивною стресовою реакцією, що врешті-решт призводить до відключення зв’язків у мозку, які відповідають за міркування.

Хороші новини: Ти можеш багато чого зробити сам!

Ми можемо «навчити» наш мозок перенаправляти свою реакцію на стресові подразники, які можуть викликати тривогу. Прикладом цього є усвідомлення того, що найпростіший спосіб виконати наші щоденні завдання – це вирішувати їх по черзі відповідно до їхньої пріоритетності. Для цього ми повинні заохочувати раціональну частину нашого мозку переважати над емоційною і «приборкувати» будь-які почуття страху і тривоги, які ми можемо відчувати.

Усвідомлювати свої почуття

Коли ви починаєте відчувати страх, дискомфорт або напругу, зупиніться і зосередьтеся на своєму диханні. Зробіть глибокий і рівномірний вдих, а потім видих. Це допоможе вам відновити спокій і розслабити будь-яку напругу в тілі.

Зберігайте позитивний настрій

Навіть якщо ви ще не досягли своєї мети, пишайтеся своїм прогресом. Позитивне ставлення приведе до успіху.

Говоріть про свої проблеми

Відверта розмова з близькими може допомогти вам виявити причину стресу. Тоді ви зможете більш ефективно боротися з ситуацією.

Не поспішайте

Плануючи свій день, обов’язково знайдіть час для відпочинку та спілкування. Подумайте про те, що робить вас щасливими, і викресліть зі свого розкладу ті справи, які не сприяють вашому добробуту.

Обмежте споживання кофеїну та алкоголю

Кофеїн та алкоголь можуть посилити стрес. Натомість обирайте воду та натуральні фруктові соки.

Додавайте їжі більше кольору

Здорова і збалансована дієта з великою кількістю фруктів і овочів допоможе підтримати імунну систему, яка підтримує ваше здоров’я, коли ви перебуваєте в стані стресу.

Добре висипатися.

Якщо ви будете спати не менше семи годин на добу, ви зможете покращити свою концентрацію, пам’ять і продуктивність, а також підвищити природні захисні сили організму.

Робіть фізичні вправи щодня

Будьте фізично активними. Заняття на свіжому повітрі покращують ваше психічне та фізичне здоров’я.

Що робити, якщо я відчуваю, що нічого не можу зробити?

Тривогу можна лікувати ефективними та безпечними антидепресантами. Ліза вирішила допомогти собі та своїй родині. Вона обрала комбінацію психотерапії та медикаментозних препаратів, рекомендованих лікарем. Після дуже тривалого часу, який здавався їй дуже довгим, вона відчула, що повернула собі контроль над своїм життям.

Важко уникнути щоденного стресу. Виділяючи час на відпочинок і підтримуючи здоровий спосіб життя, ви можете зробити значний внесок у своє психічне і фізичне благополуччя.

Джерела:

1. Dernovšek MZ, Gorenc M, Jeriček H. Ko te strese stres : kako prepoznati in zdraviti stresne, anksiozne in depresivne motnje Ljubljana: Inštitut za varovanje zdravja Republike Slovenije, 2006
2. Dernovšek MZ, Valič M, Konec Juričič N. Obvladajmo anksioznost : priročnik z delovnimi listi za vodje delavnic in predavatelje. Ljubljana: Društvo za pomoč osebam z depresijo in anksioznimi motnjami, 2011
3. APA. What’s the difference between stress and anxiety? [internet]. 2020. American Psychological Association 2021 [cited 18.2.2019] Dosegljivo na: https://www.apa.org/topics/stress/anxiety-difference
4. Inštitut za razvoj človeških virov. Biopsihologija stresa in izgorelosti. [internet]. 2018. [cited 15.2.2019]. Dosegljivo na: https://www.burnout.si/izgorelost-sai/stres-sai/biopsihologija-stresa-in-izgorelosti